20 березня 2014 року Ілля Пономарьов став єдиним депутатом Державної думи Росії, який проголосував проти ратифікації договору про приєднання Криму та Севастополя. Цей епізод став одним із найвідоміших у його політичній кар’єрі. До нього були робота в технологічному бізнесі та два скликання Думи, після нього — від’їзд із Росії й публічна діяльність в Україні.
Пономарьов народився 6 серпня 1975 року в Москві. Нижче — основні етапи його біографії та дати, які допомагають не змішувати політичну, підприємницьку й публічну діяльність.
1. Основні біографічні дані
За біографічними довідниками, Пономарьов вивчав фізику в Московському державному університеті, а в Російському державному соціальному університеті здобув ступінь магістра державного і муніципального управління. Навчання там він завершив у 2011 році. Кар’єру почав рано: у 14 років працював програмістом в Інституті проблем безпечного розвитку атомної енергетики Академії наук.
У 16 років він заснував компанію «Русспрофі», що надавала комп’ютерні послуги й розробляла програмне забезпечення. Згодом Пономарьов працював у нафтогазовій галузі, зокрема в структурах «ЮКОС», на посадах, пов’язаних з інформаційними технологіями та сервісами для нафтовидобутку. До політики він уже мав досвід у технологічному бізнесі.
2. Політична кар’єра
24 грудня 2007 року Пономарьова обрали депутатом Державної думи п’ятого скликання за списком партії «Справедлива Росія» від Новосибірської області. Він працював у комітеті з інформаційної політики, технологій і зв’язку та очолював підкомітет із технологічного розвитку. У 2011 році його переобрали до Думи шостого скликання. Там він увійшов до комітету з економічної політики, інноваційного розвитку та підприємництва й очолив підкомітет з інновацій і венчурного капіталу.
У парламенті Пономарьов долучався до підготовки законодавчих ініціатив щодо товариств з обмеженою відповідальністю, інтернет-бізнесу та податкових пільг для технологічних компаній. У 2010 році він став радником президента фонду «Сколково» Віктора Вексельберга з міжнародного технологічного розвитку. Також брав участь у протестних акціях 2011–2012 років проти результатів виборів.
20 березня 2014 року під час голосування про ратифікацію договору щодо Криму та Севастополя Пономарьов проголосував проти. У 2013 році він утримався під час голосування за закон про «пропаганду гомосексуалізму». 10 червня 2016 року Державна дума позбавила його мандата через систематичну відсутність на засіданнях: 413 депутатів проголосували «за», троє — «проти». Це стало першим застосуванням відповідного закону.
Практична деталь: позбавлення мандата відбулося 10 червня 2016 року через прогули, а не безпосередньо через голосування щодо Криму у 2014 році.
3. Підприємницька діяльність і публічні позиції
До депутатства Пономарьов працював у «ЮКОС», зокрема віцепрезидентом із технологій, а також у Schlumberger. У 2006–2007 роках він координував проєкт технопарків. Під час роботи в Думі залишався пов’язаним з інноваційною сферою через раду «Сколково».
Після від’їзду з Росії Пономарьов займався інвестиційними проєктами. Серед них — компанія Trident Acquisitions Corp, яка у 2018 році провела IPO на NASDAQ і залучила понад 200 мільйонів доларів для інвестицій в енергетику Східної Європи, переважно України. Пізніше він був пов’язаний із BGV Group, що зосереджується на критичних мінералах і матеріалах для батарей.
Публічні біографії та професійні профілі описують його підприємницьку діяльність, тоді як конкретні угоди відображені в корпоративній звітності. У публічних виступах Пономарьов позиціонував себе як прихильника технологічного розвитку й критика окремих рішень російської влади ще до 2014 року.
4. Що відомо про його діяльність останніх років
Після 2014 року Пономарьов спочатку перебував у Каліфорнії, США, а з 2016-го постійно жив у Києві на підставі тимчасового дозволу на проживання. 17 травня 2019 року президент України Петро Порошенко підписав указ про надання йому українського громадянства.
У 2015 році російські слідчі звинуватили Пономарьова в розтраті коштів «Сколково». Йшлося приблизно про 750 тисяч доларів за лекції та дослідження. Він назвав звинувачення політично мотивованими. Суд заочно заарештував його, а Державна дума позбавила імунітету.
Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року Пономарьов заявив про вступ до сил територіальної оборони України. Він став одним з організаторів Конгресу народних депутатів, перше засідання якого відбулося у Варшаві в листопаді 2022 року, і пов’язаний із публічною діяльністю Легіону «Свобода Росії».
У серпні 2024 року російський дрон пошкодив його будинок у Київській області; Пономарьов і його дружина отримали поранення. У 2024 році російський суд заочно засудив його до 10 років за «фейки» про армію. Судові рішення ухвалювали за його відсутності.
Для звірки основних етапів зручно тримати поруч чотири дати: голосування щодо Криму — 20 березня 2014 року, втрата мандата — 10 червня 2016-го, українське громадянство — 17 травня 2019-го, пошкодження будинку — серпень 2024-го. Так легше відрізнити підтверджені події від тверджень, для яких потрібне окреме джерело.
Запис Ілля Володимирович Пономарьов: біографічний профіль політика спершу з’явиться на TV_TE.