Міф № 6. Якщо документи залишилися на тимчасово окупованій території — компенсацію вже не отримати
Багато власників житла вважають, що без оригіналу договору купівлі-продажу, свідоцтва про право власності чи інших правовстановлюючих документів оформити компенсацію неможливо. Особливо це стосується тих, хто виїжджав із Маріуполя, Бахмута, Сєвєродонецька, Лисичанська чи інших окупованих міст, залишивши всі документи вдома.
Насправді відсутність паперових документів ще не означає втрату права на компенсацію. Насамперед варто перевірити, чи внесено інформацію про нерухомість до Державного реєстру речових прав. Якщо право власності вже зареєстроване в електронному реєстрі, оригінали документів можуть взагалі не знадобитися.
Якщо інформації в реєстрі немає, слід спробувати отримати дублікати документів або звернутися до державного реєстратора чи нотаріуса, щоб з’ясувати, чи можливо підтвердити право власності іншим способом.
Лише тоді, коли відновити документи адміністративним шляхом неможливо, виникає потреба звертатися до суду для встановлення або визнання права власності.
Міф № 7. Якщо будинок перебудували або добудували без оформлення, компенсують усю площу
Ще одна поширена помилка — вважати, що компенсацію нараховують виходячи з фактичної площі будинку. Насправді вирішальне значення має те, які характеристики нерухомості офіційно зареєстровані.
Наприклад, якщо власник добудував другий поверх, прибудову, гараж чи літню кухню, але не оформив ці зміни відповідно до законодавства, вони можуть не враховуватися під час визначення розміру компенсації.
Самочинне будівництво або реконструкція створюють додаткові юридичні ризики. Якщо в документах зазначено, що будинок має площу 70 кв. м, а фактично після добудови він становив 120 кв. м, компенсація може розраховуватися саме на зареєстровану площу.
Саме тому перед поданням заяви варто перевірити, чи відповідають технічний паспорт, дані Державного реєстру речових прав та інші документи фактичному стану нерухомості.