На Хмельниччині попрощалися з трьома полеглими воїнами

У середу, 14 жовтня, у Кам’янці-Подільському провели в останню земну дорогу солдата Єгора Коваленка.

Як повідомляють у громаді, військовослужбовець помер 8 жовтня 2026 року у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова від отриманих поранень.

Єгор Коваленко народився 22 червня 2007 року. Із 1 грудня 2025 року Єгор проходив військову службу за контрактом у лавах Збройних Сил України. Служив кулеметником десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти.

Прощання відбулося в Будинку офіцерів, а поховали військовослужбовця на міському кладовищі, на Алеї Слави.

Єгору Коваленку назавжди залишиться 19 років…


Єгору Коваленку назавжди залишиться 19 років… Фото: Михайло Посітко – міський голова Кам’янця-Подільського / facebook

Судилківська громада попрощалася з воїном Богданом Белковським із села Велика Медведівка. Як повідомили в Судилківській сільській раді, захисник загинув 7 січня 2025 року на території Курської області РФ, а понад рік вважався зниклим безвісти. Особу військовослужбовця встановили за результатами ДНК-експертизи.

Богдан Белковський народився 13 серпня 2002 року у Великій Медведівці. Тут минули його дитячі роки, тут він навчався у місцевій школі. Після дев’ятого класу вступив до Грицівського вищого професійного училища № 38.

Наприкінці травня 2024 року Богдан став на захист країни.

Поховали Богдана Белковського у рідному селі з усіма військовими почестями – поруч із могилою батька, який також захищав Україну та брав безпосередню участь в антитерористичній операції на сході держави.

Богдану було 22 роки…

Поховали Богдана Белковського у рідному селі. Фото: Судилківська сільська рада / facebook

Цього ж дня Славутська громада провела в останню дорогу молодшого сержанта Сергія Корсуна.

Як повідомили у виконавчому комітеті Славутської міської ради, майже два роки воїн вважався зниклим безвісти. Наприкінці вересня 2026 року, після ідентифікації тіл, повернутих в Україну під час репатріації у червні 2025 року, загибель військовослужбовця підтвердили. Воїн загинув 18 жовтня 2024 року.

Сергій Корсун народився 24 грудня 1972 року у Славуті. Навчався у місцевій школі № 1, а згодом здобув професію електрогазозварювальника у професійно-технічному училищі № 23 у Нетішині. Після строкової військової служби працював на різних підприємствах та в установах громади.

З 2020 року чоловік був водієм автотранспортних засобів на дільниці механізації комунального підприємства «Славутське ЖКО». Також ремонтував та обслуговував автомобілі.

Сергій Корсун доєднався до лав Збройних Сил України 22 березня 2022 року. Спочатку він служив водієм-механіком у підрозділі матеріального забезпечення військової частини на Львівщині.

У травні 2024 року військовослужбовця перевели до резервної роти 67-ї окремої механізованої бригади та направили на Донецький напрямок. У званні молодшого сержанта він обіймав посаду командира стрілецького відділення. Разом із побратимами обороняв позиції поблизу Новосадового, Невського та Тернів.

«10 жовтня 2024 року Сергій востаннє вийшов на зв’язок із мамою – перед виходом на бойові позиції. Він запевнив, що хвилюватися не варто, хоч зв’язку, ймовірно, буде менше, ніж зазвичай: попереду була складна ситуація й підсилення побратимів. Саме такі слова він підібрав для найдорожчої людини – заспокоїти, не налякати», – зазначають у громаді.

У ніч на 18 жовтня 2024 року поблизу Новосадового Краматорського району Донецької області під час переміщення до точки евакуації військовослужбовці потрапили під мінометний обстріл та удари дронів. Після цього зв’язок із групою, у складі якої перебував Сергій Корсун, обірвався.

Поховали Героя на «Новому кладовищі».

Йому назавжди залишиться 51 рік…

Сергій Корсун доєднався до лав Збройних Сил України 22 березня 2022 року. Фото: Виконавчий комітет Славутської міської ради / facebook

Читайте також: У Хмельницькому попрощалися з 34-річним захисником Миколою Онищуком

ДЖЕРЕЛО