Ім’я Олександра Лазорка періодично з’являється в матеріалах про державну нафтотранспортну компанію. Читач, який шукає довідку про публічну особу з енергетичного сектору, часто стикається зі згадками про керівництво «Укртранснафтою» та давнішими кримінальними справами. Без уточнення дат легко сприйняти стару інформацію як актуальну.
Олександр Іванович Лазорко народився 3 квітня 1972 року в смт Локачі Волинської області. Його професійна діяльність пов’язана з нафтопереробкою та транспортуванням нафти, зокрема з компанією «Укртранснафта» — оператором системи магістральних нафтопроводів України, 100% акцій якої належать НАК «Нафтогаз України». Компанія забезпечує транспортування нафти до вітчизняних НПЗ і транзит.
Нижче зібрані підтверджені джерелами етапи кар’єри, посади та доступні відомості про відповідальність. Дані наведені з указанням періодів, щоб уникнути змішування минулих ролей із поточним станом справ.
1. Посада і публічний профіль
Олександр Лазорко відомий передусім як колишній голова правління ВАТ (згодом ПАТ) «Укртранснафта». Загальні збори акціонерів обрали його на цю посаду 11 серпня 2009 року. До того, з 26 січня 2009 року, він працював заступником голови правління компанії. Публічний профіль формувався через зв’язок із групою «Приват» Ігоря Коломойського: раніше Лазорко керував Надвірнянським і Дрогобицьким нафтопереробними заводами, які належали структурам групи.
Компанія «Укртранснафта» експлуатує систему з 18 трубопроводів загальною довжиною близько 4569 км, 51 насосну станцію та резервуарні парки місткістю понад 1 млн м³. За даними профілю на LB.ua, Лазорко залишався на посаді голови до січня 2020 року, після чого обійняв посаду заступника генерального директора з питань взаємодії з нафтопереробними заводами. Офіційні повідомлення 2015 року фіксують відсторонення від обов’язків голови правління 19 березня та завершення контракту в серпні того ж року. Розбіжність у датах відображає судові процеси щодо поновлення.
Окрім корпоративних посад, Лазорко є фундатором благодійного фонду «Волинь має майбутнє» та обіймав громадські ролі у спортивних організаціях. Ці факти підтверджені біографічними довідками, але не впливають на оцінку його ролі в державній компанії.
2. Професійний шлях у датах
Кар’єра Лазорка в нафтовій галузі почалася після роботи в комерційних структурах. Хронологія спирається на дані з досьє LB.ua та енциклопедії Львівської політехніки, де прогалини не заповнюються припущеннями.
- 1993–1999 — заступник директора спільного українсько-латвійського підприємства «Мавекс-Л».
- 1999–2006 — посади від заступника комерційного директора до голови правління ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (Надвірнянський НПЗ).
- 2006–2009 — голова правління ВАТ «НПК-Галичина» (Дрогобицький НПЗ).
- 2009 — заступник, з 11 серпня — голова правління «Укртранснафти».
- 2015 — відсторонення наглядовою радою 19 березня, завершення контракту в серпні.
- 2020 (січень) — призначення заступником генерального директора з питань взаємодії з НПЗ.
- З 2023 — викладач, доцент, кандидат технічних наук у Національному університеті «Львівська політехніка» (кафедра нафтогазової інженерії та зварювання).
Освіта охоплює спеціальність «Вчитель історії і права» (Волинський державний університет, 1994) та «Хімічна технологія переробки нафти та вуглецевих матеріалів» (Львівська політехніка, 2004). У 2010 році захистив кандидатську дисертацію. До призначення в «Укртранснафту» Лазорко працював у приватних НПЗ групи «Приват»; після 2009 року керував державним оператором трубопроводів. Зміна полягала в переході від управління переробкою до контролю за транспортуванням сировини через магістральну систему.
| Період | Посада / етап | Організація |
|---|---|---|
| 2009–2015 | Голова правління | Укртранснафта |
| 2020 | Заступник генерального директора | Укртранснафта |
| з 2023 | Доцент, к.т.н. | Львівська політехніка |
Джерело: досьє LB.ua та енциклопедія Львівської політехніки, дані станом на 2023 рік.
3. Дані про діяльність і відповідальність
Документовані факти стосуються періодів керівництва та судових рішень. У 2015 році наглядова рада відсторонила Лазорка через рішення щодо технологічної нафти, яку викачували з трубопроводів і зберігали на потужностях структур «Привату». Компанія сплачувала за зберігання близько 2,5 млн грн на день. Правоохоронні органи відкрили провадження за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем), що передбачає покарання від 7 до 12 років. У вересні 2015 року Лазорка оголосили в розшук; він перебував за кордоном до зняття з розшуку в травні 2019 року та повернення в червні.
Важливо Звинувачення стосувалися конкретних епізодів: викачування технологічної нафти, договорів на зберігання зі структурами «Привату», витрат на страхування та резервування трубопроводу Кременчук–Одеса. Частина справ тривала, інші закривали; остаточні судові вироки за всіма епізодами в публічних джерелах не зафіксовані.
Найсильніше заперечення проти оцінки діяльності полягає в тому, що відсторонення та розшук мали політичний характер через конфлікт навколо групи «Приват». Факти показують, що рішення наглядової ради прийняли 19 березня 2015 року, а збори акціонерів не продовжили контракт у серпні. Судові позови Лазорка щодо поновлення розглядали, і в 2020 році він повернувся на посаду заступника. Оцінки «політичного переслідування» лишаються інтерпретацією; документовані — дати рішень органів управління компанії та факт розшуку МВС.
Після 2020 року публічні згадки про активну роль у «Укртранснафті» відсутні. З 2023 року профіль фіксує роботу в Львівській політехніці, де Лазорко читає лекції з нафтопереробки.
4. Актуальність відомостей
Відомості про посаду голови правління «Укртранснафти» актуальні для періоду 2009–2015 років (з урахуванням судових процедур до 2020). Станом на 2022 рік генеральним директором компанії є Володимир Цепенда; ця інформація підтверджена даними ЄДР та повідомленнями НАК «Нафтогаз України». Академічна посада в Львівській політехніці зафіксована в енциклопедії закладу станом на 2023 рік. Пізніших підтверджень продовження ролі заступника в «Укртранснафті» в доступних джерелах немає.
Олександра Івановича Лазорка (1972 р. н., Волинська область, кар’єра в НПЗ «Привату» та «Укртранснафті») не слід ототожнювати з іншими людьми на прізвище Лазорко. Існують згадки про осіб із таким прізвищем у бізнесі, громадській діяльності чи військових подіях, але без збігу дати народження, місця походження та конкретних посад у нафтовій галузі. Для перевірки достатньо зіставити повне ім’я, рік народження та організацію.
Практичний порядок дій для читача, який перевіряє інформацію про публічну особу: відкрити офіційний сайт «Укртранснафти» або витяг з ЄДР за кодом 31570412, де зазначено чинного керівника. Далі порівняти з датою публікації матеріалу — згадка про голову правління без уточнення «екс» або «2009–2015» потребує додаткової перевірки в архівах новин 2015 та 2020 років. Такий підхід займає 5–10 хвилин і дозволяє відсіяти застарілі дані. Наприклад, пошук за прізвищем і компанією в 2026 році показує керівником Цепенду, а не Лазорка.
Клубок Міфів: -Путівник міфічними світами: боги, істоти й легенди народів.
Запис Олександр Лазорко: ексголова «Укртранснафти» спершу з’явиться на TV_TE.