“Пан склепав”: у проєкті нового статуту Херсона чиновники позбавили військових права голосу

На сайті Херсонської міської ради опублікували проєкт Статуту Херсонської міської територіальної громади. Онлайн-слухання з його обговорення запланували на 23 жовтня.

Попередні обговорення документу почалися ще влітку 2026 року – зі створення відповідної робочої групи, яку очолив перший заступник начальника Херсонської МВА Михайло Линецький.

“Попереду — системна робота над документом, який має відповідати реаліям Херсонської громади та водночас створити дієві інструменти для участі її жителів у місцевому самоврядуванні”, – обіцяли тоді у міські раді.

Відповідальним за підготовку документу був вже колишній заступник начальника Херсонської МВА Віталій Бєлобров. Навесні і влітку цього року він їздив по всій країні і обговорював пропозиції до статуту разом із херсонцями, яких на заходи збирали представники ГО “Нова генерація”.

Потім Бєлобров пішов працювати до Кабміну, а опікуватися статутом почав Михайло Линецький.

Пройшло трохи більше місяця, і робоча група під його головуванням показала, власне, напрацювання. Проаналізувавши їх, ми прийшли до висновку, що Статут готували, ймовірно, нашвидкоруч і з надією, що ніхто особливо не вчитуватиметься.

Але ми вирішили вчитатись.

Що проєкт Статуту Херсонської громади являє собою зараз

На сьогодні проєкт Статуту займає 110 сторінок: преамбула, 13 розділів на 74 статті та вісім додатків. Додатки фактично є окремими положеннями про загальні збори жителів, місцеві ініціативи, громадські слухання, публічні консультації, громадське оцінювання роботи міськради, електронні петиції, звання «Почесний громадянин», а також описи герба й прапора.

Головна ідея документа, закладена вже в преамбулі, полягає в тому, що розвиток громади неможливий без участі жителів в ухваленні рішень. Тому більшість Статуту присвячена інструментам впливу мешканців на владу. Новий документ розробили, щоб узгодити його з оновленим законодавством про народовладдя: до кінця 2026 року такий статут має ухвалити кожна громада.

Окремо прописано звітування влади: міський голова звітує перед громадою на відкритій зустрічі, депутати щороку до 1 квітня, а керівники комунальних підприємств публічно раз на рік. Також у документі є розділи про старост, органи самоорганізації населення, молодіжну раду, громадський бюджет, підтримку ветеранів та відкритість роботи міськради.

День міста Херсона пропонують відзначати в третю суботу вересня. День визволення Херсона, 11 листопада, серед місцевих свят окремо не згадується.

У проєкті є й технічні помилки: нумерація статей збивається, бо стаття 34 трапляється двічі, а статтей 44 і 35 немає, і два розділи поспіль мають однаковий номер XIII.

Що з майбутнім Статутом не так

Аналіз документу також показує, що він є типовим документом, частково переписаним з інших подібних документів. Наприклад, херсонський статут містить майже дослівні збіги з іншими статутами, зокрема Чортківської громади. Схожі преамбула, визначення статуту в статті 1, стаття 43 про підтримку обдарованої молоді та стаття 74 про планування кар’єри. Втім, це не означає доведеного плагіату: Асоціація міст України поширює примірний статут саме як зразок для громад, тож обидві громади могли взяти спільну основу. До того ж частина цих положень, імовірно, вже була в чинному Статуті Херсона 2021 року і перейшла в новий проєкт з нього.

Найсерйозніша проблема стосується місцевих ініціатив. Додаток 2 (стаття 1, пункт 5, с. 60) забороняє вносити їх депутатам, посадовцям, держслужбовцям, правоохоронцям і військовослужбовцям. Стаття 9 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції Закону № 3703-IX від 9 травня 2024 року) дає це право всім жителям, тож проєкт його звужує: наприклад, мобілізований херсонець формально лишається жителем громади, але ініціативу внести не може.

Друга проблема з петиціями. Додаток 6 (пункт 8, с. 103) за десять робочих днів передбачає лише передати петицію до профільної комісії, а не розглядати її на черговій сесії. Стаття 23-1 Закону «Про звернення громадян» вимагає саме розглянути петицію за десять робочих днів. Тобто, скликати комісію, розглянути документ, рекомендувати до розгляду, і нарешті скликати сесію. До того ж пункти 7.4 і 15 того самого додатка суперечать один одному щодо строку оприлюднення відповіді: наступного робочого дня чи п’ять робочих днів.

Додаток 5 про громадське оцінювання має кілька вразливих місць. Пункт 14 (с. 101) дає представнику громадської організації невизначене «право голосу» при розгляді пропозицій, хоча рішення ради й виконкому ухвалюють лише їхні члени. Пункт 12 (с. 100) одночасно встановлює строк подання висновків у 60 робочих днів і у три місяці, тоді як стаття 13-4 Закону про місцеве самоврядування передбачає саме три місяці. Пункт 13 (с. 100–101) забороняє організації, яка не подала висновків, на 365 днів ініціювати чи брати участь у будь-яких інших оцінюваннях, і законної підстави для такої санкції в проєкті немає.

Стаття 12 (с. 12) декларує онлайн-участь, але вимагає ідентифікації лише через ID.gov.ua і систем, що «повністю унеможливлюють» витік даних, причому відповідальність за це покладає на ініціатора, тобто й на звичайну групу жителів. Хто надає й оплачує платформу, не визначено.

Окрема прогалина полягає в тому, що всі процедури прив’язані до міського голови, комісій, сесії ради та виконкому, але Статут ніяк не пояснює, як вони працюватимуть, поки в Херсоні діє військова адміністрація.

Додаток 7 (пункт 5.2, с. 107) обіцяє почесним громадянам першочергове придбання квитків на залізничний, авіа-, річковий і міжміський транспорт та на всі культурні й спортивні заходи, хоча зобов’язати до цього сторонніх перевізників і приватних організаторів місто не може. А в Додатку 8 (с. 109) опис герба містить неперевірені історичні твердження, зокрема про Херсон як «колиску Чорноморського флоту», замість власне нормативного опису.

Вікові вимоги в проєкті не суперечать одна одній: голосувати на загальних зборах можна з 18 років, а брати участь у місцевих ініціативах і громадських слуханнях з 14 років, бо йдеться про різні процедури.

Окремо слід зазначити, що в документі є ознаки його “склеювання” з різних документів, адже дуже помітні сліди недостатнього редагування:

  • у заключних положеннях після пункту 3 стоїть 5.
  • у змісті двічі зазначено статтю 34, але пропущено 35;
  • після статті 43 йде 45;
  • розділ ХІІІ використаний двічі.

Очевидно, що документ будуть ще обговорювати і редагувати, але вже зараз видно, що він потребує доопрацювання пунктів про заборону місцевих ініціатив для військових і службовців, строки петицій, голосування представника ГО та річну заборону громадського оцінювання.

Це питання реальних прав і повноважень, а не редакційної якості документа.

Запис “Пан склепав”: у проєкті нового статуту Херсона чиновники позбавили військових права голосу спершу з’явиться на Мост.

ДЖЕРЕЛО