У Львові триває судовий спір щодо земельної ділянки площею 0,66 гектара на місці колишнього ринку «Добробут». Під час засідання 13 жовтня суд поставив перед сторонами питання про можливий компроміс: якщо готель, заради якого свого часу виділяли землю, так і не збудували, чи може «Галінвест» залишити за собою лише частину території, а частину передати Львівській міській раді для облаштування скверу? Проте ні підприємство, ні місто на таку пропозицію не погодилися. Сторони продовжують відстоювати свої позиції щодо законності оформлення прав на землю та нерухомість. Наступний розгляд справи призначили на 3 листопада.
Спірна територія розташована в центральній частині Львова, на площі князя Ярослава Осмомисла, неподалік Оперного театру. Майже два десятиліття тут працював ринок «Добробут», однак замість запланованого готельного комплексу на ділянці залишився торговий центр. Тепер міська рада хоче домогтися скасування зареєстрованих прав «Галінвесту» на землю та нерухомість, а також облаштувати на цій території громадський простір.
Земля для готелю, який так і не збудували
Історія конфлікту почалася ще на початку 1990-х років, коли Львівська міська рада та австрійські інвестори планували звести в центрі міста п’ятизірковий готель «Золотий Лев». Для цього створили спільне українсько-австрійське підприємство «Галінвест», а земля стала внеском міської ради до статутного капіталу товариства.
За словами представників міста, Львівська міська рада виконала частину своїх зобов’язань за інвестиційним договором: зокрема, відселила мешканців 28 квартир і передала земельні ділянки. Однак інвестиційний проєкт так і не реалізували. Натомість на місці майбутнього готелю облаштували торговий центр, який використовували як ринок «Добробут».
Саме обставини надання землі, оформлення документів та подальша реєстрація прав на нерухомість нині є предметом судового розгляду.
Під час засідання адвокат «Галінвесту» Андрій Потинський наголосив, що підприємство діяло на підставі рішень органів місцевого самоврядування, які, на його думку, в сукупності підтверджують право постійного користування землею. За його словами, міська рада не лише ухвалювала відповідні рішення, а й тривалий час визнавала землю своїм внеском до статутного капіталу підприємства.
«Ми готель будували на підставі цих рішень. Тобто ми в центрі міста, 300 метрів до Оперного театру, ведемо будівництво тисячника і що не маємо на це ніяких правових підстав?» — зазначив адвокат.
Водночас представники Львівської міської ради стверджують, що документи, на які посилається підприємство, не підтверджують законного виникнення права постійного користування саме спірною ділянкою площею 0,66 гектара.
Тимчасове користування чи постійне право на землю?
Одне з ключових питань у суді — рішення міської влади початку 1990-х років. «Галінвест» стверджує, що має право на постійне використання землі, в той час як адвокат міської ради наголосив, що документ дозволяв лише тимчасове використання землі для будівництва готельного комплексу.
Суд попросив представника підприємства вказати, де саме в рішенні йдеться про постійне користування. Адвокат визнав, що такого формулювання немає, але пояснив: позиція «Галінвесту» ґрунтується на сукупності документів. Серед них — рішення 1990, 1993 та 1994 років, які, за версією підприємства, підтверджують законність користування ділянкою.
Натомість міська рада стверджує, що вони не є достатньою підставою для виникнення права постійного користування.
Чому торговий центр оформили лише у 2020 році?
Під час дискусії суд звернув увагу на тривалий період між створенням об’єкта та реєстрацією права власності. Суддя поставила питання, чому підприємство не оформило нерухомість раніше, якщо вважало себе її власником, і як це узгоджується з принципом добросовісності.
Представник «Галінвесту» відповів, що підприємство вважало право власності таким, що вже виникло внаслідок фінансування будівництва та введення об’єкта в експлуатацію, а реєстрацію в новому реєстрі розглядало як підтвердження цього права.
Окремо адвокат міської ради наголосив, що торговий центр, за документами, створювали як тимчасове пристосування незавершеної будівлі готелю. За його словами, відповідний об’єкт прийняли в експлуатацію на три роки — до появи інвестора.
Суд запропонував компроміс, але сторони не погодилися
Найважливішим моментом засідання стало питання суду про можливість домовитися щодо подальшого використання території.
Суддя звернув увагу на те, що готель, заради якого свого часу надавали землю, так і не з’явився, а на ділянці залишається торговий центр. Водночас судовий спір може тривати ще роками, не даючи змоги остаточно визначити майбутнє цієї території.
Суд запропонував сторонам розглянути варіант компромісу: залишити «Галінвесту» ділянку, необхідну для об’єкта, а решту території передати Львівській міській раді для облаштування скверу.
«Ви ніколи не розглядали питання дійсно якогось компромісу, що міська рада залишить вас в спокої… Але частину земельної ділянки, яка вам об’єктивно виділялась під готель, віддайте міській раді», — звернувся суддя.
Однак представник «Галінвесту» не погодився з таким підходом. Адвокат Андрій Потинський наполягає, що право підприємства на землю виникло на підставі рішень органів місцевого самоврядування, а тому питання не можна вирішувати лише з огляду на те, що готель не збудували. На його думку, місто має враховувати документи, інвестиційні зобов’язання та обставини створення торгового центру.
Не погодилася з компромісним варіантом і міська рада. Її представники вважають, що право постійного користування землею та право власності на торговий центр зареєстрували з порушеннями, а тому спершу потрібно вирішити питання законності цих прав. Місто наполягає, що не має відмовлятися від вимог лише заради врегулювання конфлікту, якщо вважає, що комунальну землю оформили незаконно.
Для міської ради справа також має значення через невиконаний інвестиційний проєкт. Представники міста наголошують, що громада виконувала свої зобов’язання, однак замість обіцяного готелю отримала торговий центр і територію, яку тепер планують перетворити на громадський простір.
Надалі це питання мають підняти на наступному засіданні суду 3 листопада.
Підготувала Каріна Савка