Розслідування виявило мережу об’єктів нерухомості — своєрідних «троянських коней» — поблизу баз НАТО в Балтійському регіоні.
Як повідомляє видання The Telegraph, Росія використовує мережу будинків для відпочинку в Балтійському регіоні як «троянських коней» для ведення гібридної війни проти Заходу.
Представники західних країн вживають заходів щодо сотень об’єктів нерухомості, пов’язаних із Росією, у Литві, Швеції та Норвегії. Ці будинки були придбані поблизу стратегічних військових об’єктів або ключових елементів інфраструктури.
Найсерйозніша ситуація склалася у Швеції: об’єкт нерухомості, пов’язаний із російським олігархом, визнано «критичною загрозою», оскільки він розташований біля входу до військово-морської бази Муске (Muskö) на півдні країни.
Інші будинки для відпочинку були придбані росіянами поблизу авіабаз НАТО — Шяуляй (Зокняй) та Паневежис (Паюостіс) у Литві. У Норвегії будинки, що належать особам, пов’язаним із Кремлем, розташовані так, що з них відкривається вид на авіабазу Бардуфосс — один із найважливіших військових об’єктів країни, де базуються винищувачі F-35.
Західні посадовці побоюються, що ці об’єкти можуть бути використані для запуску безпілотників по розташованих поруч базах або як плацдарм для здійснення диверсій проти країн-членів НАТО.
Такі дії є частиною масштабної кампанії гібридної війни, яку веде Москва. У її межах, зокрема, здійснювалися спроби диверсій на підприємствах у Лондоні та Варшаві, а також планувалися замахи на керівників оборонних компаній, які надавали військову підтримку Україні.
Як стало відомо The Telegraph, власницею будинку із сімома спальнями поблизу шведської військово-морської бази Муске є Тетяна Сазонова — дружина російського олігарха та соратника Володимира Путіна Станіслава Альощенка.
Згідно з документами шведського реєстру нерухомості, цей об’єкт було придбано 14 серпня 2017 року за 18,6 млн шведських крон (1,4 млн фунтів стерлінгів) — за кілька років до того, як Росію почали розглядати як критичну загрозу для Швеції.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон повідомив The Telegraph, що уряд країни має намір конфіскувати цей «стратегічно важливий об’єкт», оскільки вважає його власницю «загрозою безпеці» бази Муске. Він зазначив: «Це єдина ділянка в цьому районі, яка не перебуває в розпорядженні Збройних сил Швеції, що створює критичну прогалину в обороні військово-морської бази. Наразі об’єкт належить фізичній особі — громадянину Росії, який, за оцінками, становить загрозу безпеці Збройних сил Швеції».
Схоже, що на ділянці з будинком на острові Муске, яку придбали росіяни, ведуться будівельні роботи. Фото: Белінда Цзяо
Пан Йонсон заявив, що отримання доступу до цього об’єкта є вкрай важливим для організації оборони стратегічної військово-морської бази — особливо з огляду на зростаючу загрозу з боку безпілотників.
Ейтвідас Баярунас, колишній посол Литви в Лондоні, зауважив: «У країнах Балтії існує занепокоєння, що Росія може використовувати володіння нерухомістю або підставних осіб як своєрідного “троянського коня”».
«Не обов’язково для негайних військових дій, а для збору розвідувальної інформації, стеження, здійснення впливу чи навіть підготовки диверсій».
Він додав: «Мета цих обмежень — превентивна: зменшити вразливість навколо військової та стратегічної інфраструктури, перш ніж ці слабкі місця зможуть бути використані в кризовій ситуації». Пан Баярунас, який раніше очолював департамент політики безпеки в Міністерстві закордонних справ Литви, у 2016–2020 роках також обіймав посаду посла з особливих доручень з питань гібридних загроз — роль, зосереджена на протидії російській гібридній війні.
Коли цього місяця журналісти The Telegraph відвідали цей об’єкт, він був забитий дошками й оточений будівельними риштуваннями. Сусіди розповіли, що власники встановили огорожі, аби обмежити доступ до території, оскільки сторонні люди постійно намагалися туди проникнути.
Згідно зі звітами шведських військових, під час реконструкції будинку використовувався динаміт — для облаштування підвального приміщення.
За словами сусідів, будівельні роботи тривають уже щонайменше півтора року. Вони також зазначили, що не бачили власницю з часів, що передували початку війни в Україні у 2022 році, проте додали, що вона здавалася «приємною дівчиною». Дехто із сусідів повідомив The Telegraph, що їх непокоять підозри, пов’язані з цим об’єктом нерухомості.
Раніше, відповідаючи на запитання шведського видання Bulletin, пані Сазонова заперечувала, що знала про розташування будинку поблизу військової бази. Видання The Telegraph неодноразово намагалося зв’язатися з нею для отримання коментарів, проте відповіді не отримало.
Будинок на острові Муске оточений будівельними риштуваннями; ремонтні роботи тут тривають уже кілька місяців. Фото: Белінда Цзяо
Збройні сили Швеції публічно попередили, що власниками цієї нерухомості є особи, які становлять «загрозу безпеці» для шведських військ, однак імен цих осіб не назвали.
Видання The Telegraph провело власну геолокацію об’єкта: він розташований на південно-західному краї острова Муске, зовсім поруч із військово-морською базою. Відомо, що на базі є три доки, споруджені для розміщення есмінців і підводних човнів.
Згідно з оголошенням агентства нерухомості (яке досі доступне в мережі, хоча об’єкт уже позначено як проданий), у будинку є сім спалень, три ванні кімнати, гальковий пляж і причал для моторних човнів.
Ця інформація викликає побоювання, що розгалужена мережа об’єктів нерухомості, якими Росія володіє в Європі, може бути використана для здійснення атак за допомогою безпілотників на розташовану поруч військову інфраструктуру.
Уряд Литви запровадив нові реформи, що забороняють громадянам Росії володіти нерухомістю поблизу об’єктів особливого значення. Це зроблено для того, щоб унеможливити використання такої власності в зловмисних цілях.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр і його дружина Ельке Бюденбендер на борту шведського військового катера прямують до бази Берга під час візиту до Муске у травні. Фото: dpa picture alliance / Alamy Stock Photo
Литовські посадовці попередили, що особи, пов’язані з Росією, придбали нерухомість поблизу авіабаз Зокняй (Шяуляй) та Паюостіс (Паневежис), військового полігону Гайжюнай (поблизу Рукли), аеропортів Вільнюса й Паланги, а також в інших місцях.
Авіабаза Зокняй (Шяуляй) має ключове значення для Литви: тут базуються винищувачі, що виконують місію НАТО з патрулювання повітряного простору вздовж східного флангу Альянсу. Крім того, це головна авіабаза Військово-повітряних сил Литви.
Авіабаза Паюостіс (Паневежис) наразі не використовується, проте за часів «холодної війни» вона була стратегічно важливим об’єктом — за радянської влади там базувалися важкі транспортні літаки.
Міндаугас Лінге, провідний депутат від правоцентристської партії «Союз Вітчизни», зазначив: «Ми вже бачили, як нерухомість, що належить пов’язаним із Росією власникам, використовувалася для провокацій і таємних операцій в інших країнах Західної Європи».
«Було б наївно вважати, що подібних спроб не роблять у Литві — державі НАТО, яка розташована на передовій і межує як із Росією, так і з Білоруссю».
«З погляду національної безпеки важливо не те, чому хтось придбав нерухомість, а те, для чого її можна використати. Об’єкт нерухомості поруч із військовою базою чи іншим стратегічно важливим місцем може слугувати спостережним пунктом, складом для обладнання або стартовим майданчиком для безпілотників і диверсійних дій». За повідомленням норвезького телеканалу TV2, у Норвегії кілька котеджів на курорті зимових видів спорту Молсельв Ф’єлланнсбю (Målselv Fjellandsby) — неподалік від військової бази Бардуфосс на півночі країни — з 2010 року належать громадянам Росії.
Тобіас Більстрем, колишній міністр закордонних справ Швеції та директор організації «Північна повітряна оборона» (Nordic Air Defence), заявив, що після вступу Швеції до НАТО Росія посилила ворожі дії стосовно цієї країни.
Він зазначив: «Ми рішуче підтримуємо Україну і приєдналися до НАТО — ці два кроки спонукали Москву відкрито оголосити нас країною, ворожою до російських інтересів».
«Ми спостерігаємо дедалі більше спроб дестабілізувати ситуацію у Швеції та країнах Балтії, а також просувати інтереси російської розвідки. Те, що відбувається в Муске (Muskö) — де було придбано нерухомість, яку замаскували під інший об’єкт, — є частиною давньої російської стратегії».
Шведська влада вже веде судову тяганину щодо експропріації будівлі Російської православної церкви у місті Вестерос (центральна Швеція), яка розташована навпроти стратегічно важливого аеропорту.
Раніше цього року видання The Telegraph відвідало цю церкву, проте ніхто не зміг прокоментувати твердження шведських спецслужб про те, що будівля використовується для шпигунства за розташованим поруч аеропортом.
Як повідомляло видання The Telegraph раніше цього року, російські представники намагалися маніпулювати шведськими церквами, щоб отримати в оренду офісні приміщення поблизу об’єктів критичної інфраструктури.
Крістіна Сміт, керівниця підрозділу з кризового планування Церкви Швеції, тоді заявила: «Ми видали загальне попередження: не дозволяти Російській православній церкві орендувати або позичати церковні приміщення, оскільки ми помітили, що об’єкти, які вони хотіли отримати, розташовані поруч із військовими об’єктами». Москва вдалася навіть до використання так званих «черниць-шпигунок» для поширення прокремлівської пропаганди у Швеції та інших країнах-членах НАТО.
Минулого року білоруським черницям зі Свято-Єлисаветинського монастиря дозволили продавати дрібні вироби шведським парафіянам у межах програми підтримки християн, які живуть в умовах диктатури.
Церква в місті Тебю, яка приймала черниць, не знала, що цей монастир підтримує вторгнення в Україну і має зв’язки з ГРУ — російською військовою розвідкою.
Ці черниці настільки палко підтримують путінську війну, що отримали прізвисько «Z-черниці» — через свою схильність фотографуватися із символом «Z», що позначає російське вторгнення в Україну.
Черниць Свято-Єлисаветинського монастиря також бачили на окупованих територіях східної України: їх фотографували в бронежилетах, коли вони займалися підняттям бойового духу російських солдатів.
За словами пана Йонсона, уряд Швеції вже вжив заходів для ухвалення нових законів, які нададуть державі «ширші повноваження для втручання у випадках, коли наявні об’єкти нерухомості становлять загрозу безпеці Швеції».
З тією ж метою вже набули чинності закони, що забороняють росіянам та пов’язаним із Росією особам купувати нову нерухомість.
Пан Йонсон зазначив: «Нове законодавство, що набуло чинності 1 липня, посилює перевірки з міркувань безпеки у випадках передачі прав на нерухомість, пов’язану з діяльністю, що має значення для національної безпеки, а також дозволяє владі блокувати такі небажані угоди».
Він додав: Уряд також працює над пропозиціями щодо посилення контролю за певними випадками придбання шведської нерухомості іноземними суб’єктами. Мета полягає в тому, щоб надати державі ширші можливості для ретельної перевірки — і, за необхідності, запобігання — таким іноземним придбанням, які можуть завдати шкоди важливим інтересам у сфері загальної оборони.