<p>Два переїзди і три власних бізнеси, які кожного разу доводилося розпочинати з нуля — такими видались останні десять років родини Гончарових із Луганщини. У Кадіївці (колись Стаханові) Олексій та Ірина жили до 2014-го року, відкрили там фастфуд і розвивали торгову марку “Фудтайм”.</p> <p>Олексій розповів, як під час повномасштабної війни його сім‘я переїхала у Бучу і переосмислила феномен фастфуду вже на Київщині. Читайте історію переселенців, які відкрили ресторан швидкої і корисної іжі на Київщині.</p> Сімейна пекарня на Луганщині, яка працювала до останнього <img alt="" height="315" src="/static/ckef/img/o_1i17dpn7017mt1cho1cfoi63ap41k.jpg" width="600"> Сім’я Гончарових <p>У 2014-му, коли росія атакувала Донеччину та Луганщину, діяти потрібно було швидко. Гончарови призупинили все, чим займалися у Кадіївці, врятували, що можна було і переїхали в інше місто на Луганщині. Гірське поблизу Сєвєродонецька на той момент залишалось під контролем України. До того ж, це історична батьківщина Олексія, там жили його батьки і там минуло його дитинство. Переїжджати далі наміру не мали, бо ж до останнього сподівалися, що військові дії — ненадовго, а Луганськ зовсім скоро повернеться під контроль України і родина зможе повернутися назад.</p> <p>“На той момент Луганщина і Донеччина були найбільш постраждалі, анексовані регіони, які потребували допомоги, в тому числі економічної, розвитку та відбудови.</p> <p>Ми самі родом звідти, то наша батьківщина. Це майже наша домівка в усіх сенсах. Тому ми там і зупинилися і почали діяльність”.</p> <p>Займатися розпочали тим, що найкраще вдавалося і що вміли — підприємництвом. Але цього разу замість фастфуду стали розвивати хлібопекарську справу:</p> <p>“З 2016-2017 років ми розвивали в Гірському хлібопекарську справу, після міні пекарні відкрили кав’ярню, потім – свої точки реалізації. Намагалися відкрити міні маркет, але так все не сталося”.</p> <img alt="" height="449" src="/static/ckef/img/%20%D0%B3%D1%96%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D1%83.jpeg" width="600"> Пекарня у Гірському на Луганщині до окупації <p>У 2017-му році у міні пекарні Гончарових у Гірському працювало 3-4 працівники, а у 2022-му колектив розрісся до 15 осіб. Згодом пекарня переросла у кав’ярню і кількість працівників складала вже майже 40. Щоб люди могли смакувати випічкою, своїх колег відправляли на навчання до Києва до найкращих майстрів:</p> <p>“Наприклад, круасан на натуральному вершковому маслі — це нелегка страва. Справжній круасан зробити непросто, бо це листкове розкатане тісто, там дуже багато замарочок, особливостей, температурних режимів.</p> <p>“Балувати” місцевих жителів справжніми круасанами, або десертами, тортами, тістечками, чи навіть багетами чи хлібом було непросто з урахуванням тих обставин, в яких ми там працювали. А це 7 кілометрів від фронту, і у нас часто були перебої зі світлом і водою”.</p> <p>У лютому 2022-го року усі старання родини Гончарових росія зіпсувала вдруге. Агресор наступав впевнено, але підприємці не поспішали здаватися.</p> <p>“Пекарня у Гірському працювала до останнього. Вже у момент окупації це було єдине підприємство, яке випікало хліб на певному радіусі.</p> <p>Навіть в останні дні своєї роботи військові, за домовленістю з цивільно-військовою адміністрацією і нашим керівництвом, привозили необхідні інгредієнти. Нас просили працювати, як це було найдовше можливо”.</p> <p> </p> Please wait while image is uploading… <p> </p> <p> </p> <p>У місті оголосили евакуацію, але місцеві продовжували залишатися, тож забезпечувати хлібом було кого, потребували його і військові. Втім, з кожним днем повномасштабного вторгнення працювати у Гірському ставало дедалі важче, адже почалися проблеми із електроенергією:</p> <p>“Ще навіть тоді, коли перебили водопровід і не стало води, ми якось виходили з ситуації: десь набирали, десь привозили своїми силами. А вже без електроенергії — ні. І забезпечити ту потужність генераторами чи якимось іншим шляхом вже ніяк”. Родина Гончарових виїжджала з міста останнім коридором. Намагалися врятувати з собою обладнання, але не змогли виїхати непошкодженими, бо потрапили під обстріл. Але радіють, що втратили лише обладнання, натомість вся команда залишилася живою.</p> <img alt="" height="450" src="/static/ckef/img/o_1i17dun19ruk48v1ch6gknnaq1r.jpeg" width="600"> <p>З весни 2022 року Гірське окуповане. Сім’я Гончарових спершу виїхала на Закарпаття, щоб оговтатися від пережитого і зрозуміти, що робити далі.</p> <p>“Нам потрібен був час усвідомити всі ці обставини, повірити, прийняти їх, перезавантажитися і щоб знайти в собі сили, щоб кудись рухатись і якось жити. Через деякий час розумієш, що життя продовжується, а перед тобою – виклики, тож потрібно щось робити. Або ти йдеш воювати, або працювати, або робиш щось корисне для перемоги, для руху держави, для розвитку”.</p> Нове життя на Київщині <img alt="" height="450" src="/static/ckef/img/zavertay2.jpg" width="600"> Ресторан Гончарових "Завертай" у Бучі <p>Коли ЗСУ деокупували Київщину, Гончарови переїхали до Бучі, де живуть родичі Олексія. Так прожили рік, а потім наважилися вже втретє започаткувати власну справу.</p> <p>Оскільки обладнання і заощаджень не мали, вирішили скористатися грантовими програмами релокації бізнесу при підтримці Міністерства економіки та міжнародних організацій.</p> <p>“Треба допомагати і собі, і найближчим людям, колективу, державі, хлопцям, які на передових позиціях захищають наші кордони. Тому ми зібрали наші ресурси, все, що могли зібрати і чого не вистачало, звернулися до міжнародних донорських організацій, попросили фінансової допомоги у придбанні обладнання і втілили новий бізнес-план”, – каже Олексій.</p> Від фаст-фуду до смарт-ресторану у Бучі <img alt="" height="584" src="/static/ckef/img/5db6c645a588259d-1729788877.jpg" width="1040"><img alt="" height="584" src="/static/ckef/img/063fdf8787b9fb95-1729788877.jpg" width="1040"><img alt="" height="744" src="/static/ckef/img/6-1024×744-1729788877.jpg" width="1024"><img alt="" height="1488" src="/static/ckef/img/4–2–1729788884.jpg" width="2048"> <p>Але на Київщині підприємці вирішили відмовитися від пекарських технологій і повернути свою справу у нове русло. Так у Бучі з’явився смарт-ресторан “Завертай”.</p> <p>“На жаль, просто перевести ту діяльність, яка працювала на Луганщині, було неможливо, бо це інші розміри, інші масштаби та інші потужності. Потрібно було почати з чогось невеличкого. Саме таким став малий, але амбітний, як ми всі кажемо, проєкт смат-ресторану “Завертай”, швидкого ресторану корисного харчування, який перший ми відкрили в Бучі.</p> <p>Наш концепт полягає в тому, що ми швидкі, зручні і корисні. Ми не швидкий або корисний фастфуд, а швидкий ресторан корисного харчування”.</p> <p>Швидка їжа може бути смачною і корисною – це намагаються довести Гончарови своїм прикладом. Олексій каже, що їхній “завертай”, а так називається найголовніша страва закладу — не зовсім класичний напрямок фастфуду. Бо більшість людей під словом “фастфуд” звикли розуміти щось приготоване нашвидкоруч і з мінімальною користю.</p> <img alt="" draggable="false" height="719" src="/static/ckef/img/zavertay6-1729788941.jpg" width="1080"><img alt="" height="302" src="/static/ckef/img/zavertay3-1729788940.jpg" width="405"><img alt="" height="302" src="/static/ckef/img/zavertay4-1729788940.jpg" width="405"><img alt="" height="302" src="/static/ckef/img/zavertay5-1729788941.jpg" width="405"> <p>“Так склалося, що під фастфудом нічого корисного для людини ми не передбачаємо. А потреба у нормальній корисній їжі є у всіх. Тим більше сьогодні, коли ми багато витрачаємо часу на роботу, темп життя швидкий. Це і наштовхнуло на ідею створити формат закладу харчування – дуже швидкий, як фастфуд, однак такий же корисний, цікавий, поживний, як нормальний ресторан”.</p> Що і як готують у “Завертай” <img alt="" draggable="false" height="810" src="/static/ckef/img/zavertay–5–1729789039.jpg" width="1080"><img alt="" height="570" src="/static/ckef/img/5-3-1016×570-1729789036.jpg" width="1016"><img alt="" height="884" src="/static/ckef/img/5ythd6—c1905x884x50px50p-up–c6e3403760b680e461a73286da3a2f95-1729789040.jpg" width="1905"> <p>Замовлення у “Завертай” видають за 2 хвилини. Свою коронну страву – завертай – тут готують на основі тортильї, збалансованої начинки і унікального соусу.</p> <p>Тортильї випікають самі, а м’ясо, щоб було кориснішим, готують за технологією сувід. Усі рецепти вигадують самі. Цьому приділяє значну увагу Олексій. Каже: щось вигадував сам, з дечим радився з друзями.</p> <p>Один з головних інгредієнтів — соус. Підприємець зазначає, що саме він дозволяє страві бути індивідуальною. Усього в меню – вісім позицій “завертаїв”.</p> <img alt="" draggable="false" height="1350" src="/static/ckef/img/zavertay–4–1729789081.jpg" width="1080"><img alt="" height="1294" src="/static/ckef/img/zavertay–1–1729789081.jpg" width="1035"><img alt="" draggable="false" height="1350" src="/static/ckef/img/zavertay-1729789082.jpg" width="1080"> <p>Дружина Олексія дбає про подачу їхнього бренду. Щоб все було естетично і викликало ще більше бажання переходити на здорове харчування. Адже, за підрахунками підприємців, 85% їхніх клієнтів — дівчата та жінки, які приходять до них за балансованим перекусом.</p> <p>“Наші клієнти — це люди, які шукають нових смаків і починають самі експериментувати, мовляв, а давайте змішаємо то з тим, а туди додамо такий інгредієнт. Взагалі кухня і ресторанна справа — це творча ініціатива, яка дозволяє реалізовувати свої фантазії”. З собою у Бучу Гончарови привезли колег, частина команди у їхньому новому закладі — теж переселенці, з якими підприємці співпрацювали раніше. Війна усіх розкидала, втім дехто з команди таки поїхав і до Києва.</p> <img alt="" height="600" src="/static/ckef/img/zavertay7.jpg" width="600"> <p>“Завертай” вже встиг полюбитися місцевим і стати острівком здорової їжі, тож підприємці плують масштабувати свій проєкт.</p> <img alt="Із фронту – у бізнес: Історії ветеранів, які відкрили власну справу" height="230" src="https://bzh.life/static/img/5/8/580_898_608x0.jpg" width="380"> Із фронту – у бізнес: Історії ветеранів, які відкрили власну справу Валерія Паненко 31 липня 2024 <p> Фото: @zavertai.bucha</p>